31- ше, кінець літа, кольорове ластовиння. спогади, малюнки, море, озеро, вода. друзі, друзі, друзі. моє літо, яке сьогодні закінчилось. просто сьогодні. воно сказало: " стоп ". не яких пояснень, слова прощення чи просто розмови. тепло, яке стає різко морозним. холод і жара. жага жити помалееесенько вмиратиме. а інша пора буде вбивати в тобі коожну клітинку літа. ти вже якийсь не такий, зовсім інший. втобі різні голоси. знову це дурне роздвоєння особистості. ти говориш, за тобою ехо. що робити? ти спитаєш. сам в себе. немає відповідей. останнє, останнє життя в школі. рік, до енного дня у травні, коли буду в довгому платті плакати. буду плакати, боляче буде. там все нове, хоч і класне. невже ми всі настільки дорослі стали? нащо? коли? так бистро. тато не вірить. хоче бачити ще ту маленьку дочку, яка лише в спогадах лишилась. що робити, що робити? школа, привіт. літо, пака. осінь, дозавтра