Від Бога щось було в тобі…

Так серце жме, стискає в грудях…
Від думки, що тебе нема…
Ти був творцем душі по суті…
Тобой пишалася Земля…

І ось Богдан тебе не стало…
Враз стало сумно на душі…
На небеса душа пристала…
Щось надломилося в тобі…

Таких Господь не часто дарить…
Талановитих від душі…
Ти грати міг, аж до нестями…
Перевертав все враз в собі…

Вживався в роль і їю марив…
Життя любив до забуття…
Бог до висот тебе відправив…
Щоб прикрашав ти небеса…

Країни сином був найкращим…
Та що країни, всій Землі…
Хмельницким став ти справжнім нашим…
Від Бога було щось в тобі