Ось і настав день коли я відпускаю все про тебе. Сьогодні понеділок, 13 серпня. Я чекала і надіялась. Ще вірила в краще, та взагалом як і завжди. Але нічого не вийшло. Прикро. Я відпускаю всі ті моменти з тобою, всі ті слова, які ти говорив мені за ті 5 днів мого маленького раю. Можливо я ще не все розумію і такої поведінки було варто очікувати від тебе. Але так не можна! Мені було так добре з тобою, а потім погано. А тепер по логіці мені знову має бути добре, але вже без тебе. Пишу, перечитую і плачу. Це будуть останні сльози, що стосуються тебе. Пост - це все, що залишиться від тебе в мому житті. Я вже видалила тебе з закладок. Відписалась від тебе. Залишилось стерти фотографії на телефоні. Не хочу! Не хочу я! Не зможу. Дарма, що тільки я молилась. Перед тим, як лягати спати, я молилась Богу, щоб у нас з тобою було все добре. Я думаю, що Бог почув мої молитви, але зробив так, як вважав за краще. Я не зможу тримати в собі думки про тебе, тому і відпускаю.