от зараз ти є. ти живеш. у тебе сотні друзів вк і десятки вживу. і всі вони такі хорошідобрімилі. а уяви, що ти зникнеш десь, поїдеш в іншу країну і в тебе не буде можливості ні зайти в інтернет, ні включити телефон. де вони тоді всі твої "друзі". що вони можуть? а нічого.. вони живуть своїм життям, як і нічого не бувало, їм не стало гірше, вони так само радіють, закохуються, відпочивають, сміються, ну чи, навпаки, плачуть, але без тебе. А тільки потім, коли ти об'явишся послідує оце "ОООО.. а де ж тебе так довго не було?". хах.. а чого ж ти, друже, не питав цього раніше? а?) Задумайся, ти занадто переоцінюєш свою роль в їхньому житті. Кому потрібна твоя думка, твоя присутність?..те, що тебе немає, помітять через тиждень, і то, якщо пощастить. ти думаєш це нормально? коли "друзі" звуть тебе гулять, просто щоб випить чи ще шось.. це не дружба! коли вони використовують тебе, а самі навіть не хочуть чути про твої проблеми.. це не дружба! Особливо дівоча..куди дівається ваша дружба після того, як вам сподобався один і той же хлопець, а особливо, якшо він ще й обрав одну із вас? Ви занадто перебільшуєте почуття, відношення..та все! ви самі по собі, постійно! тому, щоб потім не було так важко і нестерпно боляче, кожного ранку повторяйте собі "я доб'юся всього, чого хочу, з вами чи без вас, але я цього доб'юся" і тоді все буде добре.
дуже цинічно? а ви не заходьте вк декілька днів і відключіть телефон. скільки людей прийде до вас додому, щоб переконатися, що ви ще не здохли? от візміть і переконайтеся.