От, сьогодні вже 29 .
Що ж… зустрічайте мене знову, Золоті піски, вже завтра !)
future location: Hotel Admiral .
На годиннику зараз 8:20. Я, здається, хочу спати, бо не виспалась. Так, буде час поспати в дорозі, але якраз таки я запаслась тим, що буду робити - накачала собі багато книг, а ще завжди є музика, вночі яку слухати буде надзвичайно сумно… (Бо я не дуже хочу їхати вже, хтось подумає, що я дурна, що таке кажу - це ж море… відпочинок. Це все так, але мені настільки саме зараз буде там не вистачати певних людей, певних моментів, до яких я вже так звикла. .
І тому я навіть дуже не хочу, щоб вони проводжали мене, бо з такими темпами, і дивлячись на те як я себе добре знаю, буду ревіти біля автобусу, а ще потім півдороги (. Блін, це ж дійсно всього на всього якісь там 2 тижні. Це звучить так для вас. Для мене тут існує свій прихований зміст у словах. .
Але, чесно кажучи, варто поїхати навіть тому, щоб повернутись, оцей такий момент приїзду, такий милий і хороший день, стільки емоцій і тд. Я, напевно, і буду чекати того дня.