Вчора був начебто звичайний день. Я пофоткала Альну, дістала свої роліки і пішла гуляти. Поки ми дійшло до Альниного будинку, пустився дощ. Ми перечекали дощ, поржали з Ані і пішли в піццерію з Таньою щоб обговорити плани на концерт ОЕ. Я взагалі не дуже хочу пропускати школу і все таке, але відчуваю, що на той час день вражень мені не завадить. І ще, постійно треба використовувати можливості, якщо вони тобі даються. Отже, ми поговорили, провели Альну і тільки збирались розходитись як пустився нереально сильний дощ і ми сховались під дахом якогось магазину. З нами був Юра, ще якийсь чувак і 2 дівчинки. В першому я абсолютно розчарувалась. Він копія Семенюка. Чи себто Семенюк копія Юри. Коротше, не люблю я такий тип людей. Тип воістину вийобчистих і тупорилих. В кінці-кінців я вирішила залишитись в Альни. Вона обробляла фотки, я читала. Потім ми пили чайок, і говорили до пів 5 ранку.

Прокинулась я близько 11, нарешті забрала свій паспорт. Пішла додому, трохи почитала. Домовились, що білети візьме Альнин знайомий у Львові. Сподіваюсь все буде добре. О 4 дня я з малою пішла на "свято морозива" чи себто потужний рекламний хід житомирської компанії, що виготовляє мирозиво "Рудь". Нічого особливо цікавого я там не побачила, та й малій моїй не дуже сподобалось. По дорозі додому я зустріла гуся. Ми говорили з ним про Карпати та можливості туди поїхати. Він пропонує поїхати, але без сходження на Говерла. А мені так не подобається. мені так абсолютно не подобається. Я хочу відчути той неповторний трепет, про який говорять вже досвідчені мої знайомі "говерлопідкорювачі". Та це ж яка романтика і скілька вражень Ні, як не як, а я хочу на Говерлу. Залишок дня я провела в вк, і читала "ол оф мі". Тре інтенсивніше трохи взятись за навчання, бо я шось ніфіга не встигаю. Зараз, мабуть, прочитаю ще кілька сторінок і піду спати. Завтра ще встати о 10. Таню ж обіцяла пофоткати.