я зрозуміла, одне, я дуже сильно люблю жалітись на своє життя, але для того щоб все виправити не роблю нічого. хоча ні, роблю - починаю нове життя з понеділка. чесно кажучи, це все уже набридло, але я все рівно люблю починати нове старе життя. так саме старе, тому що по-суті нічого не змінюється. я не крашу волосся, не змінюю коло свого спілкування, не забуваю про людей, які давним-давно забули про мене, на жаль ні. але я продовжую з кожним разом надіятись, що моє життя розпочнеться по-новому. Надіюсь з слідуючого тижня розпочнеться дійсно моє нове життя. так саме нове) я покрашу волосся, і забуду про тих людей, так не одразу, але з часом обов*язково. потрібен лише поштовх, якого у мене нема. Можливо, знову закохатись? хаха :) легко сказати