так важко все розповісти, так важко збагнути в чьому сутність цієї тягі на душі, нерозумію чьому так, але дійсно інколи буває непособі, насамперед можливо страх, відчай або ще щось такого якій кожну людину в деяких моментах переповнює, хоча б на хвилину, на годину, або взагалі на цілу вічність.Я розумію що можливо комусь це покажеться нудним чі застарілим, але це повино так бути і залишатися десь схованим.Цей блог, це просто набір слів, якій щоразу каже що писати.Сьогоднішній день не відрязняться ні чім від інших, але я дуже радий що він є., зParis