Я пам"ятаю цей район
В очах дитини, з поверха розбитих вікон
Махне на сон, з поважним віком
В пам"яті лишиться тупіковим криком
На згадку всі випадкі:
Забиті в крила стріли
"Давай на стадіоні, на рази" бо так веліли
Все що боліло, душі на простріли
Тим, кого вже не зустріли
А злість з віком, вагомо постаріла
Рукави продутих вен
Уникали стон сирен
Ніздрям був добре знайомий третій терен
І по-суті, ніхто нікому нічого не винен
Але ще є таке коли нема
Як тепла, коли зима
Схема, хоча дарма,
Сюди раз на рік теж заходить весна
А от спробуй, хоч у снах
Не викрити свій страх
Відчути у словах, впевненість вищу
Не відчути як води в дощу
Може й відпущу…