Паперові клоуни самі вистрибують на іскри,
Топлячі ладан в кадило, тиснуть ці рими із мене під тиском
З віком, розводять вогнище
Вогнище нище,
Вогнище нищить!
Найперше тих хто від мене блище
Від них, іскри летять найвище!
Ти знаєш, таких доходить до тищі
На тиші
Усні брати (миші)
Не здадуть екзамен твоєї біди
Вір мені, це скоро дасть свої плоди
Лиця блідні, і знай вони бідні
На дні, так і впадуть воднині
Як краплі по вікні, але не нині
Самі ж винні (!)
Людині, Не легко увійти в довіру
Дикому звіру
(Але це сталось!)
І перехожим не стане міри
Втримати кликами свою віру
Ти віриш, він є, і був закоханий в Іру
Здуру, маски час рухає під фальшою людей
Диявол переписує пискі на спискі, приймає нових гостей
Пара брудних ідей
І той святий, не навішає тут духовну цноту
Розрахується тет-а-тет, за позацерковну роботу
За рештою ботів, піде розважатим Богів
Під владою психа із джостиком Соні
Буде пити кров із безодні
Час виставить рахунок, із вчора на сьогодні