От, три місяці як з нами 20 - 11
Самому давно вже не тринадцять
Але поряд все ті люди
І повір, без них ніяк не буде
Впевнений, ніколи не забуду
Серед вовків і бруду
Свої пси із тих дворів
Де текстами душу грів
З ними ж хворів
В куплети приспіви подвоїв
Із тих дворів, де сам на це присів
Дурів, за душу брало як має бути
І більше не спорю, це також не забути