Чому я досі хворий тобою?Ти забрала брата
Вкрила горою земляною
І далі під прицілом, ті хто з тобою
На разах, поведуть себе героєм
Їх було двоє,
І кожен мав сенс житя
А хто знає? Може наступним буду я?!
Давай, карбуй ім"я
У пам"яті близьких
Стели асфальт слизький
Роки на хрест, на дерв"яну доску
Крізь поділку ціни спідометра
Життя віддати плоско…
Чесно? Не боюсь тебе, а навіть хочу
Я пам"ятаю все, пусту дорогу, без страху очі
Все бачив, а не зупинився
Ти помилилась, вибач, посміхнися
Я бачу як для тебе гинуть мої друзі
Твої сліди іноді засвідчує на органах УЗІ
І всі щось радять, і вічно груЗять
Що ти того не варта, щоб просто завязать.
Кажуть колись дограюсь, буде і смерть і драма
Та знаю що не зможу, ти вже мені вибач, мама