Зими кумири №60

Певно зими кумири,

Ловили що курили

Затравлені тим димом

Вже стоять на сходах

"Ми прийшли із Миром"

Прийшли із гір, засніжених

Та ніжно…

Не спіши хапати ніж,

Вживати запобіжних.

Біти від зарубіжних,

Слова від проміжних

Порожній подих,

За тим солодкий вдих

Ціною в поцілунок,

Показати повністю..

Навічно молодих

Все що лишилося від них

Зими кумири,

Або ж просто невидимки.

Привиди, із панельних будинків

На яких не стане,

Навіть кличних відмінків.

Спускалися до низу

Шукали музу,

В рваних шузах по шлюзах

Слідкуючи з карнизу

Шари котивши в лузу

Від плінтусу до стелі

На склі ховаючись від світла,

Що на кінці тунелю

Лиш блискали від страз

На раз, щоб залишитись з нею…

Зими кумири,

А.k.a. Кумири усіх зим

Не змусить бути злим

Суцільна темрява,

Й торшери поряд з тим

На місці не сидим

Хапаючи помірно дим

Аби вберегти цноту моди

І нотами, Один черз Один

Забитись вам в I-Pod"и

Й лишатися простим…