Тоді, коли кохали..
Вони не думали для чого це робили
Лише тепер їм стало рахувати сили
Все здавалося на стільки милим
І ті всі опери в відтінках мильних
Любов скінчилася для них
Тепер він рветься більш до сильних
Вулично вільних, характером стабільних
Але ж біль не стих
А вона, вона не з тих
Що буде Тих"о сидіти та терпіти
Вона… Сама приречена на сльози край вікна
Одна, хоча ніби нема винних
В тому що брак слів мирних
Ніби два рокі разом
Здавалося заїжджено всі фрази
Але ці непорозуміння та обрАзи
Сльози, скомкані шматкі моєї нічної прози
На заставці її образИ
Ведем себе як діти
Цей факт нікуди не подіти
Вічно дорікати й це ділити
Наче ідіоти, та шо ти..!?
Потім сльози лити
У вітрини стосунків, кидати плити
А смс це не листи, і їх нам не спалити
Я не проти
Втікти у сни
Від світу моральної цноти
Де лише я і ти, а за нами ноти…