Повторюю собі відкрито
—Припини нити!хто ти?!
Кого вчив жити?
Чому маю втрачати?
Квітка пішла так швидко
І ті кляті мітки..
Різали рідки прозорі сітки
Так болісно й не рідко..
Без зайвої поваги
А може мало їй було уваги?!
На вагу води
Я знаю.. це все були мої вади
Показати повністю..
Почуття заснули
Але кохання так просто не минуло
І доки все в моїх руках
Я буду здійснювати мрії
Ті що гріли мене в снах
У зошитах.. любов вбивали нах
В прах, померала на руках
І знаєш.. це зривало дах
Бо чари ті, в її очах
Залишитися без них-Страх і Жах
Я буду рвати грати
Вже не грати, а насправді нею жити
Бо знаю, цей печальний біт
Також можливо зупинити
Він більше не буде нити
Тільки б ти змогла мені
Хоч трохи, душу свою відкрити..