І от погасли ліхтарі
Стало зовсім темно навкруги
І лиш розмиті тіні на землі
Відбиваються від мокрого асфальту…
Де краплі роблять Сальто
В колонках приглушений флоу
Депрес мене кусає знову
І знову… ніби весь впадаю вкому
Я сам вночі іду із запису до дому
Краплі падають до долу
Різко з низу пронизуючи землю холодну
А ми віримо в невірну моду
Дивитися що ранку погоду
Та в будь-яку негоду
Я так просто не впаду
Бо маю мову
Якою я скажу, що завтра буде знову
*Знову змова різко входить в розмову*
Коли я зроблю каву і вил"ю знову
Перегорну сторінку нову
Комусь причиню болю,
Хтось лишиться незадоволеним
І буде знову вітер рвати рани холодним дощем
Листя зносить, це осінь!
Слова зриває, у вирій відлітає
Де нічого ще не знає…
Хвороба людей косить
Позитив виносить,
Не відпускає, за межі, без теплої одежі
Безмежні можливості тепла
А я кричу - Де вона, а, де ж вона!?
Вона…!Весна…!красива-не сумна,
Не така як ти холодна
Сумний настрій поглина,
Як та зима, з Новим Роком
Купою дорогих мені людей
Під боком*
Білий сніг всю кров в себе вбере,
І все обійдеться лиш шоком*
Розбитим серцем, тільки б не змерзнути…
Від цієї самоти, коли все не так як завжди
А так як знову
Нічого нового…
Це повториться все знову і знову….
Хтось перейде дорогу
А хтось і не дійде…