А як же боляче воно
Коли тобі не всеодно…
Не хочеться вникати в старе кіно
В серці не ль"ється більш вино
Кохання…воно, Куди ж воно пішло?
від тебе…
Здавалося ж нічого вже й не треба
Здійнятися до неба
В цьому більше нема потреби
Думки немов птахи..
Розлітаються хто куди
В душі холодні вітри рвуть її
А її не повернути
І дуже важко це збагнути
Просто викинути, забути, Не відчути
Що було між нами…
Довгими вечорами,
Переписки ночами,
Що нині полишали шрами
Так, ти не хотіла мене знати, бачити
Але існує диво
Й ти змогла мені пробачити
Цими рядками не віддячити
Ти навіть можеш
Цього не знати, не читати
Але ж Ми ж знаєм, як глибоко можна кохати
Цього всього не варто мабуть було казати
І не люблю лірикою писати
Але для тебе написав
І зізнаюсь, далеко не все що хтів тобі
тут не сказав…