***1
І ще один день карантину
вразив мене, неначе ззаду в спину
прожито ще одну хвилину
Брате, задумайся в яку годину
Спіткала ця біда нас
бувало, відключали газ
а я, щоб не їхав дах
у сірих тонах
вимальовую набір рим, фраз
Таких як я, нікому не потрібних
трішки дурних, і без сенсу
замість сеансу снів
зумів, довести римуванням слів
те що так хотів, можливо душу комусь зігрів
а хтось й не зрозумів…
***
2
Та доки ви всі плачете що помераєте
від чого самі не знаєте
А я вже просто заї_ався
від цих чорних мук
і чути тільки серця стук
Від думОк що завтра
все буде просто ok
Що завтра я прокинусь і закінчеться ця дискусія над нами…
що тривала болючими роками…
вже просто загрався в вашу гру грати
можна не тільки плакати-стогнати
на коліна не ставати
пам"ятати що не все вирішують мати
вчитись програвати, з цього бруду виринати
одне одному допомагати
не чекати що комусь за нас вдасться все владнати
надію не плекати, на ноги встати
голову не опускати а далі в Боже-вільну гру грати
*Моя перша робота взагалі, з цього тексту почалася моя, надіюсь довга, дорога.