Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо, Ти подумай про тих, кому завжди тихо!