Мені хочеться писати українською.Не знаю чому, але в мене голова навіть не думає іншою мовою.Знаю, що коли погано, то завжди пишу на українській.
Добрий вечір, попередні три речення були вступні.Я не знала, як починати пост.Буває, погоджуюсь.
В мене багато питань, на які я не можу дати відповідей.Мені не потрібні відповіді друзів, ні, навпаки навіть.Мені потрібні свої відповіді.Власні!Але їх немає.Через те, що питання занадто складні.
Мені важко без підтримки.Але в мене є все і всі хто робить мене щасливою.Не повністю правда, але всерівно.Іноді я відчуваю щастя, радість, любов, увагу-на смак.І це приємний смак.Повір мені.Спробуй жити так, як живуть всі.Я знаю, ти не любиш одноманітності, але спробуй.Хоча б день-другий поживи так.Спробуй.Ти ж нічого не втратиш!Спробуй, нові ж враження будуть.Ти ж враження любиш.
Читай мій блог частіше.Ссилку ти маєш, все про мене знаєш.Але новини також взнавай.
Мої новини:
- я все таки знайшла сили в собі, і записалась в басейн.
- за семестр з хімії в мене виходить 9.
- чекаю травня.
- багато в мене нових знайомих.зараз спілкуюся з тими людьми, що колись для мене здавалися з іншого світу.
- мене почали все частіше залишати саму вдома.буває ніч, дві, три я саменька.
- Інна.
- Іванка.
- Саша.
і все ж таки, в мене нічого нового.