отож. прийшов час підбити підсумок 40 проведених днів у Франції.
сказати коротко ? це було надзвичайно круто. що б не відбувалося. все по-своєму було чудовим, незабутнім, заворожуючим. перші дні ясне діло були не прекрасні.. але тепер то так смішно, згадати себе в перший день в коледжі, перші пари та знайомства.. це було дійсно смішно..але найкрутіші моменти були в останні два тижні..все почалося з "Європа парку".. "Сільвер стар", " Блу Фаєр" та інші атракціони. врешті-решт я переборола свій страх висоти..) потім були 4 дні в Парижі.. безкінечний шопінг, ресторани, відомі місця, і вже друзі) … потім ми усвідомили що це вже майже кінець стажування.. і нас почало кидати в паніку.. невже так швидко?! як це можливо ?.. але час іде, і його неможливо зупинити.. отож ми почали насолоджуватися і брати все від останнього тижня…. Гандбольні матчі, велосипеди, концерти.. як ми співали з учасниками концерту і плакали, відвідини мерії, новозбудованої школи, Європейського Парламенту, гостей, друзів. Як це було круто… це дійсно просто неможливо забути.. Усвідомлюючи те, що приймаючі нас сім"ї стали нам рідними.. що ми не зможем забути нікого з них.. що вони стали нам братами та сестрами.. Маючи мільйон мрій та думок щоб повернутися, ми пакували наші валізи.. думаючи про те, що було і що буде.. жаль звичайно що час минув. і ми не завжди ним насолоджувалися… інколи нам здавалося, що ми вдома, у Львові.. просто всі говорять іншою мовою і набагато цивілізованіші люди..але то такее. чи ми сумували ? важко відповісти… звичайно інтернет не давав нам забути ні про кого з наших рідних або друзів.але мені здається, що ми більше сумуватимемо за тими, з ким ми провели лише якісь 40 днів, все життя…
нам бракуватиме халявних уроків, елементарних контрольних, правил коледжу, деяких вчителів, дирекцію, "наглядальників"… ех.. мені не вистачатиме ранкових хвилин насолоди, їдучи в коледж на велосипеді, мені бракуватиме їхніх інтернет-щоденників..) мені бракуватиме майже 3 днів вихідних..) середа, субота та неділя стали моїми улюбленими днями..хоча тут і так кожен день як вихідний… ;))