ну ось я вже в франції 3 тижні. і що можна сказати..?
я можу сказати лише те, що які б тут в мене не були паршиві моменти, як би до мене не ставились як до лайна, як би зі мною не спілкувалися. я люблю цей місяць.
це просто нереально усвідомити. що я зараз не в себе вдома. мова вже як рідна, рідна вулиця, рідний коледж, сім"я. до всього надзвичайно привиклося.
отож. я намагаюся брати з цього стажування все до останньої краплі.
як би мені тут сумно не було без свого песика. як би я не сумувала за деякими людьми. як би мені паршиво на душі не було.
я стараюсь посміхатися. я стараюсь сплікуватися. я стараюсь не закохуватись.вже давно нікого не любила. лиш би тут не закохатися.)