Скільки б в тебе не було до мене ревнощів, вони ніяк не змінять ситуацію.Кожного дня, все менше, все гірше наше спілкування.І діло в тому, що я не знаю, як його рятувати.Я не знаю де нажимати кнопку СТОП та СТАРТ в наших відносинах.
Круті повороти в житті-це все що мені було потрібно в час реабілітації.І цим крутим поворотом-була ти.Ти виводила мене на "правидну"дорогу, і в цей весь час, я не жила мріями, я жила життям.От так, справжнім життям!
І просто, якщо я зараз нажму цю кнопку СТОП, я більше ніколи не натисну СТАРТ.
Зрозумій ти нарешті, що дружба і кохання-це все звички.Я це давно вже зрозуміла, а ти як я бачу, або відмовляєшся в це вірити, або ти ще досі думаєш, що все зміниться.
Сьогодні ж вже заходить на новий день, і я не знаю як тобі дивитися в очі.
Повільно рвуться мої нервові клітини, повільно розумію, що тримаю щастя біля себе.
Досить цих ревнощів, і кнопка СТОП-ніколи не нажметься!
Повторила б в декілька-сотий раз, що життя в кожного своє.Так, воно своє, ніхто не заперечує.
Але й друзів кожен обирає сам собі.
В таких відносинах, як в нас зараз, мені все подобається.І змінювати я нічого не прагну.
Добраніч, думаю ти все правильно зрозумієш, адже в останній час, добро, любов і щастя-біля мене!