Чуєш ти мене? Все змінилось і на кращу сторону. Але чому так, я ж не заслуговую. Мені скідають мій гороскоп, чуєш? От настільки це було примітивно та банально, але все ж таки вже це не ти. Все рідше згадую, як і ти мене, напевно. Мені страшно, що все налагоджується. Я не звикла до щастя і до цього слова "добреееее", але це так класно розтягувати, і так просто, от дивись "щааааааастя". Все міняється, абсолютно все. Радію від дрібничок, дихаю на повні груди, чорт забирай, добре жити вільно! Думками я літаю, блукаю крізь будинки міста і живу, але вже не мріями, а реальністю. Правда це, що думки матеріалізуються, така бляха правда, аж самій страшно. Мені стало моторошно, коли у вхідних повідомленнях я побачила свій гороскоп, де писало, що ось вона любов і всяке інше. В школі вже добре так, по-троху я розумію, що так воно і мало бути. Нарешті добре там, де Я є. Перечитувала листи, вже несла їх в смітник, але позвонив телефон і я пішла по справам, маячня, правда? Я більше такого не робитиму. І не пиши мені повідомлень, будь яких, не пиши. Бо з кожним твоїм повідомленням в мене все більше відроджується відчуття пофігізму до тебе. Не треба, залиш як було, і не пиши. В мене зараз все добре, і тому мені страшно. Нехай буде смачним для нас це літо. Ми не як не зустрінемо його разом. Що ж це твій вибір був. Я гортаю сторінки жж і бачу, що мало тексту, мало тееексуу, ааааааа. Я БЛЯТЬ СПРАВДІ ЩАСЛИВА!!!!