27 февраля 2012 года в27.02.2012 15:25 0 0 10 1

інші ми,з новими людьми.

Мені набридло вже писати українською, але я пишу, і буду писати нею, до тих пір, поки мені не стане краще, поки мені не стане везти в житті.

Я згадую вересень, і мені стає так добре, знаєте, в вересні було тепло, тоді в мене почалося нове життя, нові друзі, нове все.В новому класі я змінилась, правда, я не знаю в яку сторону, в хорошу чи в погану, я не знаю.Але я стала схожою на кота, і це мене радує.

Сьогодні 27 лютого, понеділок.Сьогодні в мене дуже невдалий день.Я буду згадувати цей день з такою мукою, що ви собі просто і уявити не можете.
Я стільки зробила помилок, що вже не знаю як мені вилазити з цього всього гамнеца.Напруженність, мука, забагато думок в голові-суканахуйхуйлоанедень.

Потім я згадую кінець жовтня, і як я скептично відносилась до нашої дружби, але тепер я жалію про це, через те, що тобі було все, що я хотіла. Тоді було цікаво, і взагалі, я сумую за тим часом.

Зараз зима, така холодна, жахлива, лютий місяць, і скоро весна, але я не чекаю поки що весну, через те, що я не закінчила дещо в цьому періоді життя.Я можу заявити, що за цю зиму, я стала сильнішою, як морально так і фізично.

Я не знаю, навіщо я пишу цей пост, але я вже майже закінчила його писати.Мені стало якось вільніше.Я можу дихати, мені нічого не заважає.
Мені добре, якби ще забути все, що було сьогодні в цей йобанийпонеділоксукаякяйогоненавиджу то все було б просто чудово, а тепер я йду на математику з думкою про те, як повернути те, що я сьогодні наговорила.

тепер я повністю впевнена в тому, що ти дійсно мене цінуєш.вибач за те, що я тобі сьогодні сказала.але тепер в нас не ті відносини що були вчора, позавчора, в нас все значно натягнутіше, але ми впораємось з всім, ти просто пообіцяй мені.хоча, я знаю, що ти мене не залишиш, занадто дорога я вже для тебе стала.

І ще одне, люди не нав'язуйте собі проблем.Не вірте в те, що вам здається, все не так, як вам здається, не ви ж моїм життям живете.Мені не позаздриш, повірте, я б все віддала б заради того, щоб забути цей йобанийдень.але вже що ж зробиш?він закарбувався мені не тільки в пам'ять але й в душу.
я ніколи більше не обманю тебе.і ти не вірь тим, хто намовляє на мене.ти ж все знаєш.в мене немає секретів від тебе.тільки не йди від мене.будь ласка.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

WARZONE — seasidе

47

War zone

Привіт, скільки років, добрий наш Вьюі! Дуже давно сюди не заглядала і думала, що мій блог тут мав назву seaside! Прекрасна, чудова асоц...

124

4

Останній пост в 2016 Зараз 2020 Я дуже довго не могла відважитись і зайти сюди знову За багато болі і смілих відчуттів /почуттів на показ...

37

05:59

12 вагон 56 місце і о 11:59 я не сама ^^

39

залишити все

і знову їхати 615 км до того, з ким спокійно і тепло спати.. ніколи не думала, що стану такою.. готовою їздити по 1000км там і з поврот...

32

я все вибачу,

тільки будь-ласка, дай мені жити в новому місті без тебе.

39

а весна пришла с кучей новостей.

Як сказав Гоголь "твоё от тебя не уйдет", але ти завжди можеш вибрати іншу опцію і піти.