одного дня крізь мене пройшов чоловік. я носила шапочку, яку зв’язала бабця, була пізня осінь. ще незадовго до того павутиння, що літало в повітрі, липнуло до мого носа. я часто їла слойки, посипані цукром. того дня така слойка саме кришилась мені під ноги, коли ми розмовляли.