9 днів до весни. Живу кожним днем, але не дихаю. Все здається добре, але не так як хотілося. Колись я не могла навіть і уявити, що буде саме так, як сьогодні. Недарма кажуть, що людина сама створює свою долю. Висновок: з мене митець ніякий, хоча. Дякую, що хоч так, бо могло би бути гірше. Мені здається добре, але все ж таки, я не можу сказати, що я щаслива. Швидше б літо, ось тоді я і буду щаслива. Хочу дихати вільно.Частина 2.
Мало пишу, дивно якось, хоча є багато чого розказати. І річ яка мене турбує день у день - це час, який нахуй кудась сйобує. Я не хочу дорослішати.НЕ ХОЧУ.