"ти щось неймовірне, блискавичне, раптове, як вдалий рядок"

пісня на випадок абсолютного щастя, ото я так вчора ввечері почувалась. так хотіла, щоб воно до сьогодні не зникло! а сьогодні прокинулась, ніс закладений, але щось-таки лишилось!

хочу сказати, в "оркестр Янки Козир" я закохалась всерйоз і надовго.

крім того, зауважила, що мені подобається, коли поряд немає когось конкретного. і от назву це фразою "я не обтяжена", буде правда.

"ти такий незвичайний, ну а я навпаки"