Люди приходять і уходять, не можна їх тримати, бо все це тимчасове. Звичайно, легко говорити, бо ж друзі мої нікуди не шли, але ж коли, людина йде на другий план, коли стає сірим відтінком твого яскравого життя, то знай, краще нехай йде. Просто й безслідно. Але ж, як навчитися відпускати? Найгірше надбання людини у житті це почуття. Не було б їх, не було б й проблем. Крізь сон бачу твоє лице, я не знаю тебе, але. Прошу не йди.