28 января 2012 года в28.01.2012 22:51 2 0 10 1

коли ти порушуєш їхній спокій, вони спершу вбивають тебе, а тоді дарують право на вічне життя. і так невтомно, щоразу.

відкриваються тобі відразу ж, показують шлях до самісінького свого серця, і якщо ти довіришся, то полюбиш їх не менш палко, аніж вони люблять тебе з першого твого непевного від німого захвату кроку. ти маєш вибір - віддатись до кінця, пірнути з головою або піти і не вернутись ніколи більше.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

JANIS — п’ятий кут

7

переїжджаю сюди

http://ja-nis.tumblr.com само собою, тут зручніше

7

поглянь, де ми поклоняємось!

ритуальні барабани, висхідні пасажі голосом, дощ кадр міняється на коти і стріхи, дощ повалене дерево, босі ноги ступають по грубих шма...

7

кто любил, уж тот любить не может, кто сгорел, того ...

мені здається, ніби сни свої додивляюсь за 10 хвилин до того, як прокидаюсь. щойно я снила горами і чоловіком, з яким там ніколи не була....

8

я почуваюсь мертвою. я маю прокинутись!

6

6-6-66 i was little i didn't know shit 7-7-77 eleven years later still don't know any better 8-8-88 it's way to late for me to chang...

8

я можу прорости крізь камінь, а тоді бути вічнозеленою. а ще я ненавиджу ситуації, про які потім думаєш: "я ж не змогла оволодіти собою!"...