Юначе з найкрасивішим іменем на світі! чи Ви здогадуєтесь, як я за Вами скучила? таким, як я, властиво викласти все й одразу.
тут час від часу випадає багато снігу, і озеро покрилося непевним ще шаром криги, що його я саме недавно витоптувала підошвами своїх чобіт. вдалось на диво легко і навіть непомітно звикнутись із відсутністю будь-яких новин від Вас. зрештою, більшого не дано, тож я лише очікую - безперервно, постійно; мова не йде про надію, лише наміри. мені здається, це неправильно, бо очікування не приводить ні до чого хорошого в результаті; крім того, я завжди старалась уникати його або ж припиняла називати речі своїми іменами. з іншого боку, правильно це чи неправильно - поняття надто відносне; отож, я очікую, при чому, без жодних причин, підґрунтя чи наслідків. зараз не час для метафор.
Юначе з найкрасивішим іменем на світі, Ви знаєте, що зжираєте мене?
наостанок, музичний супровід. byron metcalf – fire passage