16 января 2012 года в16.01.2012 20:23 2 0 10 1

micro cuts

як багато часу пройшло, як мало було вирішено напевне. неоціненна безліч досвіду здобута; незліченна кількість ран, незмірна їх глибина.

не втомлююсь повторювати - доки я вірю, так і є. доки я вірю, це існує, і це саме так. того дня, коли я подумаю щось на зразок "ні, це не так!", "це" перестане бути правдою.

подібне має відношення не лише до конкретного випадку/ситуації (як би то його краще назвати?), а до всього, що з тобою трапляється, без виключення.

доки я говорю: "я розбиваюсь", я таки розбиваюсь. як тільки я припиню це говорити, приймати і погоджуватись з цим, я більше не розбиватимусь. так от, я досі розбиваюсь.

до наступних обіймів я ізольована, найсильніший вітер не зачепить дзеркала моєї поверхні. я не здатна на більше. ти забрав світло сонця в своєму волоссі.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

JANIS — п’ятий кут

10

переїжджаю сюди

http://ja-nis.tumblr.com само собою, тут зручніше

10

поглянь, де ми поклоняємось!

ритуальні барабани, висхідні пасажі голосом, дощ кадр міняється на коти і стріхи, дощ повалене дерево, босі ноги ступають по грубих шма...

10

кто любил, уж тот любить не может, кто сгорел, того ...

мені здається, ніби сни свої додивляюсь за 10 хвилин до того, як прокидаюсь. щойно я снила горами і чоловіком, з яким там ніколи не була....

10

я почуваюсь мертвою. я маю прокинутись!

9

6-6-66 i was little i didn't know shit 7-7-77 eleven years later still don't know any better 8-8-88 it's way to late for me to chang...

11

я можу прорости крізь камінь, а тоді бути вічнозеленою. а ще я ненавиджу ситуації, про які потім думаєш: "я ж не змогла оволодіти собою!"...