Ну, от я не розумію на що став схожий мій блог за останні дві неділі. Якійсь суцільний "реблог". А цей єбучий блог мав бути на зразок жж, де я могла б "ізлівати і так ранімую натуру". Це мало б бути на зразок твіттера, але з більшими можливостями, накштал вк, але з друзями. Так ось, мій блог знову трансформується в жж з заголовком "я слушаю тібя майо дітьо, как ти нагрешил сіводня, разкажи-ка".

Так, ось, я дуже хочу тепла. І я знову починаю нелюбити зиму. Ще мене дуже дратують такі, люди, які завжди шось пиздять про мене за спиною. Зрозумійте в мене немає діла до вашої хуйні. В вас фантазії хватає на такі сплетні, що я сама ахуєваю від почутого. Що вже говорити про інших, але мене це неєбе. Тішить те, що ніке хуйло не може нічого поганого сказати в лице. І поки, ви щось будите говорити про мене я буду робити щось нове, і піздец неажиданне. Вчора пробила смайл, заєбісь, і вже не болить. Вже і анонімне гавніццо щось падпьоздує, але неудачно. Самий сок в тому, шо я як взнаю, хто це, а з часом воно вилізк якімсь боком, то в того інародного тєла пад названієм анонім, буде і не такій пірсінг. Забудиться, як його звати. Навчу, як жити "па панятіям". Ну, ось така в нас гнали молодь 21 століття, яка на мій "закрий рот", каже "да, я гамно, я гнила, я чмо". Шо Юля, пиздіти про мене за спиною легко?