Ось і Львів був без тебе - нічого страшного не бачу.
Вже минуло достатньо-через тебе не плачу.
Тільки згадками мучусь щоночі -
Та до тебе й торкатись не хочу!
Вже не тими будуть дотики губ
Й інакшим сплетіння тих рук.
Місце в ліжку стане тепліше,
Хоч у ньому немає тебе.
І хотіла б я, щоб скоріше,
В серці місце стало так само пусте.
Сьогодні я звільнилась, стерши усі меседжи.
Сьогодні закінчилось ера залежності.
Львів без тебе нітрохи не гірший,
А я повернулась зрозумівши:
Ми потрібні один одному, як спогад
Про закоханий нещодавно погляд.
5.01.2012