Сильні люди не плачуть.Сильні люди ніколи не плачуть.
Сильним людям ніколи не зле і ніколи не прикро.
Сильні люди долоню стискають в кулак,
чи закушують губи тоді, коли хочеться крикнути.

Це вже як необхідність - себе у собі заховати,
одягнути сім посмішок майже одразу, або
почепити табличку із написом "Жодної вартості "
на усе, що боліло - по черзі - аби зажило.

Сильні люди(так дивно) ніколи не вдарять у відповідь.
Це в них, певно, шкідлива звичка, чи щось подібне.
Сильні люди приходять, коли потрібно,
і(так дивно) завжди залишаються вільними.

А коли їм погано, тоді, коли справді погано,
вони дихають глибше - так, щоб ніхто не побачив.
Сильні люди не плачуть.
Сильні люди ніколи не плачуть.
Тільки місяць рогами небо проколює нащось…