Чому на душі так пусто, коли ти говориш зі мною?
Чому на душі так пусто, коли ти буваєш зі мною?
Чому так важко, коли ми мовчимо?
Чому нам нічого сказати після стількох років?
Чому на душі так пусто, коли ти говориш зі мною?
Чому на душі так пусто, коли ти буваєш зі мною?
Чому ми так далекі, хоч поруч буваємо?
Для чого мені життя, якщо тебе просто немає поруч?
Твоя шкіра зовсім холодна,
Твій погляд зовсім порожній,
Твоє дихання ледь помітно,
Твоя голова важчає….
Що так тебе пошматували?
Що так поранило?
Що так пошматувала тебе, твоє життя і твоє серце?
Що так тебе пошматували?
Що так поранило?
Що так пошматувала тебе, твоє життя і твоє серце?
Для чого мої слова, якщо ти їх не чуєш?
Для чого любов моя, якщо ти її не відчуваєш?
Чому ми обидва правду уявити не можемо?
Чому я не можу заповнити тріщину в твоєму серці?
Твоя шкіра зовсім холодна,
Твій погляд зовсім порожній,
Твоє дихання ледь помітно,
І голова важчає…
Що так тебе пошматували?
Що так поранило?
Що так пошматувала тебе, твоє життя і твоє серце?
Що так тебе пошматували?
Що так поранило?
Що так пошматувала тебе, твоє життя і твоє серце?
Що так тебе пошматували?
Що так тебе пошматували?
Що ти не плачеш більше,
Що ти не кричиш більше,
Що ти більше не помічаєш, як рветься твоє життя…
Що так тебе пошматували?
Що так поранило?
Що так пошматувала тебе, твоє життя і твоє серце?
Що б ти не робила,
Що б ти не говорила,
Я дивлюся за тобою…
Я не сплю заради тебе,
Я не сплю заради тебе….
Що б ти не робила,
Що б ти не говорила,
Я дивлюся за тобою…
Я не сплю заради тебе,
Я не сплю заради тебе….