Почну з того шо я пишу тут через те, шо з вами, рєбятішечькі, не можу переписуватись довго і розказувати все так, як хтілось би,
того шо в мене в квартірі немає нета і приходиться сидіти в кафешках і унівєрі.
Ну вот я вирішила завести ще одне viewy, суто для такіх вот запісєй.
Я пишу все в Блокноті на кампі, а потім копіюю і висилаю в бложик. Немає часу просто всім відписувати на одні і тіж питання.
Так вот, Піля посадив мене на поїзд де я собі тусавалась 7 годин. В мене не було злотих
і я за 7 годин все шо попила і поїла це 2 подушечкі орбіта, які поклала в карман ше коли була з братом.
В купе зі мною їхали: мамочка з дочкою, пара старєчьків і мужик якісь. Можна сказати
мені повезло. Всі були тихі і ніхто мене не трогав. Потім коли я включіла "Карпарацию монстров"(вот вам і хі-хі, на Іриному ноуті тількі КВН, мультікі і
парнуха, я вибрала мультікі ;) бабуська, яка сиділа біля мене
не могла відірвати очей, мені аж неудобно стало, хотіла спитати чі не дати їй один наушнік якшо вона розуміє
російську. І бачили б ви її лице коли в мене сіла батарєя на середині "Побега из курятника" !!
Такє нєдоумєніє і розачарованіє !
Всі почали по трохі виходити з часом і вже до границі не було нікого. За 3 часа до Берліна сіли до мене два
рєпєра і якась тьотінька. Тьотя через трохі
вийшла а ці пєрци остались. Я удєвлялась тому як вони 3 часа підряд, слухали музику шатая головою.
Це було не круто, а смішно. Один мій пріятєль сказав би "гангста-хуянгста"( ;) !!!!) ну да ладно! Прадолжим.
Ми приїхали. Він грамадніший той центрільний вокзал!!
Але я дуже бистро нашла на яку сторону мені виходити і оскільки я нічьо не їла і не пила,
і оскільки я заядлий чайовнік я рєшила попити чайку
в якійсь кафешці на вокзалі. Попила чай і вишла
на вулицю ловити таксі. Таксіст довіз мене за 10 євро і за 5 мінут, але хай
там шо - їхати було приємно. Тачка не прокуряна, в таксіста нема перегара, всюди чисто, не грає ретро фм і Круг,
і таксіст не шутить/клєїться/грубить.
Приїхала до мого дома і вот тобі ше! Це буду не я якшо не познакомлюсь з мєсним бамжом! Набираю я код в квартіру
і шось в мене не виходить,
підходить мужичок і шось там говорить до мене, а я переживати начала так! І ясно чого!! Було темно, нікого немає
.. тю …Але нє мужик норм, каже: " Купи в мене журнал." - і показує запакований якісь нудотний журнал і просить за нього 3 євро,
я - добра душа, пожертвувала і зав'язався разгаворчік. В общєм його звати Ганс Петер (якось там, бо фамілію нерозчула) і він з східного
Берліна, його квартіру забрали, бо вона була в крєдіті, а платити нема чим..все шо я поняла) а ше він сказав шо
майн дойтч іст зер гут..ну да) канєєєшно!
Я всьотакі викупила як зайти! Потім стукаю в квартіру і мені відкриває худа, висока жіночка похожа на гєраїню
якогось мультіка, або на співачку Шер !! Тількі волосся світле і худіша.
Її звати Рада. Рада Шпрін. Їй 52 і вона ілюстратор.
БОЖЕ ЯК МЕНІ НРАВИЦЯ ЦЯ КВАРТІРА!!! Все так просто,
але водночас цікаво і гарно.Єдине шо ненрафкі - якось холодно і в моїй комнаті дуже
тускле світло. А! і ше нема замків в ванну !!! Це фейл!! Постійно на стрьомє коли принімаю ванну.
В неї є дочка - Єлена, їй 9. Трохі єбанута канєшно…така якась гіпєренергічна…навєрно всі діти такі коли їм 9, але це ужасно харить!!
А вот Рада ок ! Вона виглядає досить молодо як на свій вік. Говорить німецькою, сербською і THANKS GOD
англійською !) мому щастю не було прєдєла коли я шось старалась їй розказати по німецькій, а потім сама не замєчая
пошпарила на англійській і вона на англійській відповіла.
Бо бляха муха з моєю зарашньою німецькою тількі хальо і хенде хох. Я утрірую, но всьо такі.
І в перший же вечір ми багато так наговорились, не буду впадати в падробнасті бо нічьо такого.
Але з часом я поняла шо їй тількі дай волю побазарити з кімось на англійській!
Я їй на протязі пів години намікала шо я ужасно втомилась і була б не протів піти спати,
а вона ше і ше говорить! Але потім алілуя вона каже
" ой ти навєрно так втомилась, іди спати!" і я ПОБІГЛА в свою комнату.
Вже зранку..
звечора завтикала перевести часи і проспала Та-даам))) Але мені не привикать ;) і я не пєчалилась асобо))
Поїла всякі вкусняшкі) ) Рада на сніданок приготувала мені хлоп"я, гранатовий сок, круасан, сендвіч з салатом і шинкою, ківі і банан.
Ну вот якбудто я похожа на мастєра спорта по сумо!! Але я була рада, бо я люблю багато всього але по чуть-чуть і
вона сказала шо я можу остальне те шо не з"їла забрати в унівєр з собою. Так шо це тоже плюс бо в унівєрі я купила тікі апельсиновий фреш і потім каву.
Так..щодо університета то він кльовий, шо в середині шо зовні. Мені подобається. Канєшно якшо не враховуючі того шо там всі
на років 5 мінімум за мене старші, ну по крайнєй мєрє серед 50 фрешерів не було нікого менше 21, ну кромє мене.
Гавно канєшно..
я в групі B2 це тіпа як не дуже галімо..десь середнячок, але чуствую я себе як на уроках кітайскої грамоти.
По-перше мені не цікаво..і асобого ентузіазма покращувати німецьку немає..бо ше раз М Е Н І Н Е Ц і К А В О.
А всі так вчаться тут! в них міліард всякіх словників, книжок, папок і всякіх там штук! А в мене шо: пєнал з гноміком, зошит на 24 аркуша, маркєри-пігулки,
і стікєри-закладкі)) here I am !)
Але надєюсь ця атмосфера вдихне в мене якусь нєвєдаму силу і я буду гуру німецької коли приїду))