колись я дуже хотіла бути морем мені воно здавалось таким ідеальним ніколи не пригніченим горем надто не реальним мені здавалось що хвилі то моє волосся яке має в собі власне життя мені і людиною непогано б жилося але морем - нові відчуття колись я дуже хотіла торкатися скель на берегах обіймати чайок та риб у своїх легенях бути присутньою у мушлевих снах і не потрібно ніяких премій мені хотілось відблискувати у променях сонця топити у собі непрошених моряків бачити все що пливе - як на долонці чути русалок морських ніжний спів море здавалось необізнаним маривом із ще не віданими глибинами своєї душі із невагомими ледве помітними хмарами серед нестерпної глибокої тиші море було нездійсненною мрією чимось до чого над важливо дійти тепер коли я над морем розвіяна можу спокійно піти. Аня Бабичева