Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти. Відчинені серця, щирі очі Таких не так багато є в світі Лилися сльози щастя щоночі Обіцянки назавжди любити. Будиночок на розі двох вулиць Паркан плющем осіннім завитий Здавалося дощі схаменулись Здавалося завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону І варто тільки їм захотіти Повіяло теплом з-за кордону А одже неодмінно летіти.
Что будет с нами через 3 года? Где мы будем готовить обед, на какой подушке спать и с какого этажа выкидывать вещи нового молодого человека, а может и не совсем нового, а подержанного или даже немного потертого. Что я буду видеть из своего окна? Весну/Лето/Осень или зиму. А быть может тебя.