Это просто Вьюи блог

Я дуже сумую за ним, мені весь час хочеться до нього..так хочеться забути і забити на це все, але ніяк не виходить..

коли любиш, то про свою гордість і про свій характер забудеш.да це правда..я як дураа постійно пишу всякі смс на які він ніколи не відповідає..Тому що ще досі не можу повірити що це все, і не буде ти 2-х хвилинок на уроках.

Мені всі говорять шо це так просто захопленість і це ского пройде, ага як би не так.Незнаю коли це все пройде..мабуть ніколи, а коли він мені ще сказав що я знайду кращого. .це були самі образливі для мене слова.Мені так хотілось його обійняти і сказати те що мені потрібен тількі він і ніхто більше

кожен день в школі хотілос плакати, але нє я йшла і посміхалась.Тількі в класі коли біля мене був Юра я могла поплакати і розказати йому все..Юра завжди підтримає.

хочу в школу.там я хоч і бачу його часто, проте знаю де він хто з ним і як він, а зараз канікули і якось так фігово мені

і новий рік "радість " ага..як би він просто подзвонив і сказав що любить…я була б самою щасливою людиною в світі

ничто не заменяет старой дружбы. годы не прибавляют друзей, они их уносят, разводят по разным дорогам, время испытывает дружбу на разрыв, на усталость, на верность. редеет круг друзей, но нет ничего дороже тех, что остаются

блять, як мені це надоїло.

нє ну яка різницяз кім я спілкуюсь.

всі такі розумні мені розказують з тим спілкуйся з тим нє.

чесно вже немає сили.тупо розривається голова від цього всьо

ще через Юру та вся фігня.

всі багато знають.аж занадто багато.і говорять занадто багато.

причьм говорять те чього не треба було б говорити.

карочє зашибісь мені зараз, просто афігєнно.