Kapranova

я с тобой душой делилась, а не мегабайтами

я слышала по радио, что в море отчаянно тонули корабли.
они как я- застряли в чьём-то сердце,

но выбраться оттуда не смогли.

я люблю смертельно,
как любишь ты никогда не узнаю

Счастье в наших руках.

а то что мы такие криворукие это уже наши проблемы.

Так нельзя
нужно прощать,
нужно извиняться,
нужно понимать друг друга,
а не расставаться.

як же мене це все вже неймовірно дістало

—свєта йди поїж
- свєточка з"їж чогось трошки ти подивись, ти ж вже вся аж фіолетова
- лана, ти розумієш, що в тебе немає ніяких поживних речовин, ти себе вже довела, ну візьми вже себе в руки!ти потійно втрачаєш свідомість, шо ж ти з собою робиш?

Та я вже не можу більше це слухати!!!Не хочу я їти! НЕ ХОЧУ !!Більше того, навіть не буду намагатись. Ну і доведу себе, вже і так дуже багато зробила, і таблетки мені ваші, бачте також не допомагають.

Ви хотіли щоб я навчалась на престижному факультеті?Хотіли щоб я була розумною дівчинкою, так ось радійте, я відмінниця, я розумиця, найкраща, яка тільки може бути, ось тільки вибачайте, з головою вже не все впорядку.

Конжого дня такі пердмети, що голова просто сама-собою шаленіє від болю, кожного дня стільки проблем, стільки людей мене дістає, що вдавати що зі мною все в порядку я вже інколи просто не маю ніяких сил.

Я ж стримую у собі все те, що мені так довго вже болить там всередені, давно вже нічого нікому не розказую, а навіщо…це не потрібно. мені цікаво, як довго людина може так жити..ось за одно і перевіримо.

Просто ці вічні стреси, ці вічні справи..я втомилась, мені потрібен відпочинок, а до літа ще так довго..ще стільки днів…

Зла?!зла..хай буде так..просто не зачіпайте мене ніхто і ніколи більше, так ніби мене навіть не існує, не переживайте, не любіть..просто дайте мені спокій, всі-всі-всі. більше нічого не хочу, лише відпочинку..лише омріяного відпочинку.

Він мені необхідний, інкше я зійду з розуму…

Нас слишком много.

Нас миллиарды, и это слишком много. Никто не знает друг друга. Приходят чужие и насильничают над тобой. Чужие вырывают у тебя сердце, высасывают кровь.

Боже мой, кто были эти люди?

Ее интересовало не то, как делается что-нибудь, а для чего и почему. А подобная любознательность опасна.

Рей Бредбери

На свете миллион городишек.

И в каждом так же темно, так же одиноко, каждый так же от всего отрешен,
в каждом — свои ужасы и свои тайны.

Рей Бредбери

Jem - 24

Дано всего лишь 24 часа, чтобы довести все дела до конца, я начинаю падать,
И тишина оглушает меня

Я не одна, я знаю это, я знаю это…всё, что я сказала… я знала это, я знала это….

On my life, it's over tonight

ненавижу людей, которые разрешают собой дышать.
а потом уходят и ноги у них не дрожат.
почему они могут, а я не могу разрушать ?
просто руку разжать и не переживать.

ненавижу людей, которых хочется удержать.

Когда вы преданы кому-то или чему-то,

оставить — это не вариант.