fashiondiary

Каліфорнія

Відвези мене в Каліфорнію

Там ніколи не буду самотньою,

Бо тут вже немов у безодні я,

Я так більше не можу, повір.

Відвези мене в Каліфорнію

Там зможу бути собою я,

Бо тут задихаюсь я вже від зневір.

Відвези мене в Каліфорнію

Там складу я для тебе мелодії,

Яких не складала з тих пір.

Відвези мене в Каліфорнію

Бо вже не можу дивитись на сірість я,

Тих сліпих і безтямних домів.

24.12.11

‎…когда я пишу «ты не сможешь из меня уйти», это не значит, что я буду пытаться удержать тебя. как-то остановить, чем-то вернуть обратно. нет. я просто хочу сказать, что теперь ты живёшь в моём сердце и, куда бы ты ни ушёл, как бы ты ни исчезал, я всё равно буду возвращаться к тебе через себя саму.

загляну в себя — и увижу тебя.

Між іншим.

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.

—lachowski:snovalotova:whatafuck:vorontsova:pohuyam:

вот она любовь.

до мурашек

(xamlo)

Я думаю, що так воно все приблизно й відбувається. Ми змушені рятувати тих, хто нам близький, не відчуваючи іноді, як змінюються обставини і як нас самих починають рятувати близькі нам люди. Мені здається, що саме так і має бути і що саме наша близькість зумовлюється спільними переживаннями, спільним життям і можливістю спільної смерті. Десь за всім цим і починається любов. Інша річ, що не всі з нас до неї доживають.

Ти мене не чекай біля потяга на Едем… Я не маю душі, тільки серце, мов куля, срібне…

whatafuck : beautifullie :

Случайности не случайны.