Ти подивися на мене… моїх 50 кілограм!
І немічний ти! Я ж тебе так ображаю…
Безсовісна, правда?! Треба віддати вовкам…
В темні ліси… Помститись… Я ж навіть не каюсь!

Ти, справді, безгрішний… А я, прямо, зло і біда!
Ти знову не спиш… І ледь від образи не плачеш!
Я ж не сказала, що спати раніше пішла!
Не подзвонила! Ти цілого світу не бачиш…

Сонце моє, може тобі іще квітку?
Чи цілий букет? Шоколадку, таксі, ресторан?
Я ж не хороша! З себе така, прямо – зірка!
Візьми себе в руки! Згадай, що сильніша не я!

Ти подивися на мене… моїх 50 кілограм!
Мені б чоловіка… а не якусь-там подобу!
Сама із собою я ради не завжди-то дам!
А тут іще ти?! Я – не мама! Не хочу такого!