27.12.2013 - сьогодні я востаннє в цьому році була на навчанні. І це не так важливо. На КВК ми зайняли почесне ІІ місце, хоча думаю, в ньому немає переможців і переможених. Там все визначено наперед.
30.12.2013 до однокласниці Світлани їдемо святкувати. А 31.12.2013 Новий Рік і маленькі плани у мене.Завтра на базар за ялинкою для Юлі, репетитор, скуплятись до НР. В неділю два репетитори і бажано перенести їх на 12.-13 січня 2014 року.
Тепер про мене. Чому дивна п'ятниця? Знаєте, яка я зараз сижу? Знесилена. Мене боляь ноги, спина, руки і я вже як два дні жую таблетки, бо болить горло і присутня мігрень. Сьогодні танцювала на Disco в школі і тому жахливо обезсилена (не люблю ж танцювати, а тут). Дивність в іншому. Я гикаю цілий день. Скажу " Сергій" - минає. Потім, заридала без причини. До речі, непогана релаксація. Я думала, що за рік все минуло, а почуття і спогади і надалі сидять в мені й нагадуватимуть про своє існування. Все змінилось, так, але Вічний в'ївся в пам'ять і скільки б я не хотіла жити далі, я всеодно знаю, де була щаслива. І я скучаю за Сергієм, але моє минуле мене зжирає. Завжди.
Я чула, що зеленоокі люблять лише один раз. Не знаю, наскільки це правда. неважлива інформація, але я точно, хоч трішечки, але боляче любитиму Вічного. Тільки на цих канікулах я бажаю побачити свого.
Не вистачає Вічного з яким я раніше була щаслива. Колись.
Не вистачає Сергія, який мене заспокоює. А я перестаю думати. На жаль, це буває рідко. Тому думки, спогади, минуле роздирають мене, що надзвичайно дивно, бо ще вчора я думала, що все минуло.