Твої руки знову хапають мене за шию, І я не маю сил. Давай. Задуши мене.
Твої очі сміються, ти видихаєш в районі моєї ключиці. Підіймаєш голову, дивишся, як розширяються мої зіниці. Зариваєшся у волосся, щось тихо шепочеш. Скажи мені нарешті, чого ти хочеш?
Давай обіймів більше, менше розмов, Дозволь я ще раз уявлю, що ми разом? Дозволь змусити тебе тремтіти лиш від одного дотику, Дозволь стати твоїм наркотиком?
Ти нахиляєшся нижче, і я відвертаю обличчя, Я боюсь в цих очах застрягнути навічно. Ти видихаєш в район моєї ключиці. Дозволь хоч на хвилину ще тут залишитись.