Чекала п'ятниці, як свята.Дуже скучила за мамою, за рідними.Тут, в Луцьку все і всі здаються такими чужими.Не хочеться ні з ким ні спілкуватись, ні знайомитись.Я хочу спокою.Хочу побути на одинці і розібратись з думками.Але так, як я живу з Надьою і Принцесою каштанів, то мені це мало вдається.+ навчання.Інколи хочеться зібратись і поїхати серед тижня додому.В те місце, де мене ніхто не буде турбувати і випитувати, чому я сумна і чому плачу.Мама розуміє мене, навіть коли я мовчу.Та і знає, що розповідати про свої проблеми я явно не буду.Вдома легше жити.Простіше існувати.Можна заритись під ковдру і слухати музику.Малювати, писати, думати.Спокійно.А Луцьк чужий.І люди в ньому чужі, злі.Мені не комфортно.Просто потребую свій рідний дім і спокій.