мій блог став не цікавим, по правді кажучи, просто немає часу, щоб його вести. Читачі так і не змінились. Це така собі 'іліта' четвертої школи, на вустах яких, неперестаючи майорить прізвище"земко - хуємко". Але це таке.Кожного дня у мене репетитори. Це вже по троху набридає, абсолютно відсутнє особисте життя, адже ні часу ні можливостей на нього немає. Дуже нервують вчителі, які внушають те, що ми не здамо ЗНО! А ми ж здамо ;) тільки хто його зна як. Повернусь до школи. Тут в нас панують страсті, адже солідно мати хлопця одинадцятикласника, ще й такого, ну ви зрозуміли про кого я :) Відчуває моє серденько, що завтра буде про що нашим місцевим пліткаркам поговорити. На коридорах пацелуїабнімашкі, а шо я, сижу собі з Танюхою своєю та й задрачую якісь дибільні ігри! Відправила Влада знову у Львів. Тепер і я знаю, що таке відносини на відстані. Гамно це, скажу так. Але з кожним днем очікування наступної зустрічі все зашкалює, і ми не надоїдаємо одне одному. Ось напевне і все ;) цілую