На жаль, у людей є властивість ставати гімном.
От наче знаєш людину, хороша, добра, чуйна, мила, щира, а потім проходить час і всі ці прекрасні риси зникають.
Невже люди не розуміють, що нікому не потрібна ваша злоба і пафос?Невже зараз модно бути лицеміром?
Зовсім не важливо як ти відносишся до людини, вона ніколи не буде відноситись до тебе так само, як ти до неї.
Ми живемо в той час, коли твій одяг набагто важливіший, ніж твоя душа і розум.
Мені соромно за таких людей.