Як же добре у своїй кімнаті.Моє ліжко, моя шафа, моє крісло, столик, мій кіт на мої подушці.Це все моє.Нарешті я вдома, і зможу відпочити від цих сірих першокурсних буднів.Ааааа.Мені дійсно нудно навчатись і жити.Зате спокійно.Нічого не турбує.Вдома навіть мама не має претензій, а навпаки, виявляє всю свою материнську любов.Дивно однако.Ну побачим, що буде далі.На завтра я вже запланувала собі з'їсти величезного кавуна і більш нічого, поприбирати, зібрати речі на неділю, і власне поїхати.Я не хочу.Немає ніякої мотивації, стимулу в Луцьку.Навіть "риба" не манить, блін.Я якась беземоційна і черства стала, як вчорашній хліб.Допоможіть, нє?