Нарешті я в Білорусії.Одна з моїх літніх мрій здійснилась.І байдуже, що дорога була тяжка, байдуже, що малий залазив мені на плечі, де тепер синці і вдарив по оці.Зате я в іншій країні.Цілий тиждень без брата.Спокій.В Заболотті зустріла Наташку.Сльози, обійми.Шкода, що так мало часу.Але ми бачились не останній раз.Радує те, що в мене є цілих 7 днів, і я зможу оглянути Брест повністю, а не так як минулого разу.Вчора ходили купатись на озеро, познайомилась з хлопчиками."Настя, спорим я сьогодні когось вцеплю?".Ахаха, і вцепила). Вчорашній день насичений.Дякую, любі бєларуси)